- необґрунтований
- —————————————————————————————необґрунто́ванийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
необґрунтований — а, е. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий … Український тлумачний словник
необґрунтованість — ності, ж. Абстр. ім. до необґрунтований … Український тлумачний словник
необґрунтовано — Присл. до необґрунтований … Український тлумачний словник
безпідставний — а, е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований … Український тлумачний словник
голослівний — а, е. Не підтверджений доказами, фактами; необґрунтований … Український тлумачний словник
довільний — а, е. 1) Нічим не обмежений. 2) Який виникає, здійснюється за власним бажанням. 3) Який не випливає з чого небудь; необґрунтований, позбавлений аргументації. 4) рідко. Те саме, що достатній. || Багатий; великий … Український тлумачний словник
неаргументований — а, е. Який не підкріплений аргументами; необґрунтований, безпідставний … Український тлумачний словник
невиправданий — а, е. Який не має виправдання, якого не можна виправдати; необґрунтований … Український тлумачний словник
слабий — а/, е/. 1) Хворий, недужий. || у знач. ім. слаби/й, бо/го, ч.; слаба/, бо/ї, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров я). || Який функціонує з… … Український тлумачний словник
фантастичний — а, е. 1) Який є витвором фантазії (у 1 знач.), уяви. || Створений творчою фантазією; казковий, чарівний. || Пов язаний з фантастикою (у 1 знач.). || Який належить до фантастики (у 2 знач.), має казкову основу. 2) Який не існує в дійсності;… … Український тлумачний словник